(UA) Чотири функції, що формують бізнес, або чому такий популярний Scrum

Кожна компанія, як і будь-яка жива система в нашому світі, проходить певну послідовність етапів свого розвитку від моменту появи ідеї про її створення до підписання паперів про її закриття. Існує декілька різних моделей, що описують ці етапи, але в рамках кожної з них можна виділити чотири основні функції, від злагодженої роботи яких залежить успішність бізнесу:

• Підприємця/Візіонера
• Конструктора/Майстра
• Інвестора/Аналітика
• Організатора/Менеджера

На перший погляд ці функції можуть здатися дуже схожими на управлінські ролі Адізеса, але між ними є суттєві відмінності.

Функція — це призначення або роль певної частина системи, яку вона виконую в рамках цілого.

Тобто, кажучи про функції в організації я маю на увазі не певних людей, посади чи підрозділи. Я пропоную подивитися на організацію ширше — як на систему взаємопов’язаних, доповнюючих одна одну функцій, що працюють на один результат.

Будь-який бізнес починається з функції Підприємця. Тобто зі здатності розуміти потреби потенційних клієнтів та вміння перетворювати це розуміння в робочу бізнес-модель.

На ранніх етапах життя компанії цю функцію зазвичай виконую її власник або один з групи власників. Далі, по мірі розвитку бізнесу ця функція може переходити до відділу маркетингу та/або виробництва. Її можуть виконувати окремі співробітники або навіть спеціально створений відділ R&D. Сама форма організації не важлива. Важливо, щоб в компанії були люди, які на регулярній основі досліджують потреби існуючих та потенційних клієнтів, формують і тестують гіпотези заради пошуку нових прибуткових ніш на ринку. Інакше, навіть дуже популярний на перших етапах продукт може згодом втрати свої позиції на ринку і свою популярність серед клієнтів.

Після виявлення невдоволеної потреби потенційного клієнта для отримання прибутку її потрібно так чи інакше вдовольнити. Тобто реалізувати Конструкторську або Виробничу функцію.

Вона може бути реалізована через створення матеріального або цифрового продукту. Або через надання різного роду послуг. В будь-якому випадку хтось має виконати певні дії, аби клієнт вирішив віддати свої гроші. І тут вже все залежить від специфіки бізнесу. Цю функцію може виконувати і виробничий відділ, і відділ аналітики, і PR. Більш того, дуже часто для задоволення потреби клієнта потрібна співпраця декількох підрозділів. І якщо не розглядати їх як складові частини однієї функції і не створити умови для їх злагодженої роботи, бізнес неминуче зіткнеться з купою проблем і незадоволенням споживачів.

Крім того, з ростом бізнесу ускладнюються процеси взаємодія і між Підприємницькою та Виробничою функціями. На певному етапі розвитку вже не можна про все домовитись, просто сидячи невеликою командою в гаражі. Потрібно вибудовувати процеси взаємодії один з одним. А також процеси продажів, логістики, обліку тощо. Все це зона відповідальності функції Організатора або Менеджера.

Для її реалізації в організаціях виділяють окрему роль — роль менеджера. Основною задачею якої є побудова ефективного процесу доставки цінності споживачу. Як правило, на ранніх етапах розвитку компанії про це ще пам’ятають. Але, по мірі “дорослішання” бізнесу та збільшення його розмірів, основний фокус і задачі менеджерів зміщуються в сторону забезпечення ефективності не всієї системи, а окремих її підрозділів, що неминуче призводить до проблем взаємодії, подовження термінів виконання замовлень та загальної невдоволеності клієнтів.

Про Інвестиційну функцію частіше за все говорять на ранніх етапах життя компаній. Коли на формування та розвиток бізнесу не вистачає коштів. Але, якщо підприємство хоче розвиватися та рости в довгостроковій перспективі, то, окрім виявлення потреб клієнтів та їх ефективного вдоволення, хтось в компанії має займатися аналізом її поточного фінансового стану, визначати наступні кроки її розвитку, вибирати проекти та ринки, в які варто інвестувати ресурси, а в які ні.

Зазвичай цю функцію автоматично покладають на вище керівництво компаній. Але не всі керівники вищої ланки готові до цього та мають бажання це робити. Крім того частина ТОП-команди має виконувати Підприємницьку і Менеджерську функції. Відсутність прозорості у цьому питанні може сповільнювати розвиток бізнесу і робити його хаотичним.

Але це стосується не тільки Інвестиційної функції. Ігнорування необхідності повноцінної реалізації, злагодженої роботи та взаємодоповнення всіх чотирьох функцій призводить до плачевних результатів. Про частину з них я написав вище, про інші буду ділитися в наступних статтях.

А тут ще пару слів скажу про популярний нині фреймворк Scrum. Його успішність, на мій погляд, полягає в тому, що вже на рівні Гайду (Scrum Guide) визначаються ролі, правила взаємодії, зони відповідальності, обов’язки та повноваження всіх чотирьох ролей. Так Власник продукту (Product Owner) вочевидь виконую Підприємницьку функцію, Розробники (Developers) — Виробничу, Скрам Майстер (Scrum Master) — Організуючу, а Стейкхолдери (Stackholders) — Інвестиційну. Але є одна проблема. Цей підхід чудово працює на масштабі одної або декількох команд, що працюють над одним продуктом. А от при спробах масштабувати його на роботу корпорацій виникає купа проблем.

Чому так і що з цим робити, в наступних публікаціях. Підписуйтесь!